Про індекс

Індекс моніторингу реформ (іМоРе) призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади– Уряду, Президента, НБУ тощо – по впровадженню реформ. Головною метою Індексу є професійне інформування суспільства щодо швидкості та глибини процесу реформ в країні. Недостатня інформованість суспільства пов’язана з тим, що кожна державна інституція виконує свою частину роботи в межах певного вузького напрямку, а ЗМІ найчастіше приділяють увагу лише найбільш резонансним темам, як-то прийняття люстраційного чи антикорупційного законів. Крім того, неспеціалістам часто важко оцінити, наскільки позитивними були ті чи інші нормативні зміни.

Індекс відслідковує зміни в регуляторному середовищі, які у разі їх імплементації, просунуть Україну вперед (або назад) на шляху до ліберальної, більш ефективної та менш корумпованої держави. Індекс розраховується на основі експертного опитування один раз на два тижні. Експерти надають свою оцінку змінам у регуляторному середовищі, які  можна охарактеризувати як реформи. Для цілей розрахунку цього Індексу реформами вважаються регуляторні акти, що змінюють засади функціонування інституцій або ж суттєво впливають на поведінку економічних агентів. Експерти оцінюють регуляторні акти, які  вступили в дію протягом періоду опитування або були прийняті з чіткою датою введення в дію. Наміри, заяви, закони прийняті, але не підписані. Також не оцінюється якість імплементації регуляторних актів.

Індекс складається із п’яти компонентів, що відображають прогрес за такими п’ятьма напрямками реформ*:

І1. Державне управління та боротьба з корупцією:

  • антикорупційне законодавство
  • децентралізація влади
  • державне управління (включаючи виборне законодавство, зміни у процедурах прийняття рішень органами державної влади)
  • надання адміністративних послуг

І2. Державні фінанси:

  • податкова система
  • пенсійна система
  • надання/розподіл суспільних благ (державні закупівлі, довгострокове бюджетне планування, державно-приватне партнерство)
  • система соціального забезпечення та пільг
  • управління державним боргом

І3. Монетарна політика та фінансові ринки:

  • валютне регулювання, контроль за переміщенням капіталу та обмінними операціями
  • ринки капіталу (міжбанківський ринок, ринок ОВДП, фондовий ринок загалом)
  • регулювання банківського сектору та Фонду гарантування вкладів
  • незалежність НБУ

 І4. Ринкова політика та зовнішня торгівля:

  • дерегуляція (органи контролю, ліцензії, дозволи)
  • конкурентна політика
  • зовнішньо-торгівельна політика (включаючи впровадження Поглибленої та всеосяжної угоди про вільну торгівлю із ЄС, технічні бар‘єри в торгівлі)

І5. Енергетична незалежність, зокрема регулювання усіх енергетичних ринків (нафта, газ, вугілля, електроенергія тощо), внутрішня політика формування енерготарифів, енергоефективність, імплементація Енергетичної хартії ті інших міжнародних зобов’язань у енергетичній сфері.

*Нотатка: Структуру Індексу було змінено 19 квітня 2015 року (Випуск 8). Під-напрями дерегуляція та конкурентна політика буди вилучені із напряму І1. Державне управлянні та боротьба з корупцією та об’єднані з напрямом І4. Зовнішня торгівля. Об’єднаний напрям отримав назву І4. Ринкова політика та зовнішня торгівля. Попередні оцінки напрямів та регуляторних актів були перераховані відповідно до нової структури.